УкраїнськаРусский
Харківський обласний благодійний фонд
інноваційних знань, ідей та технологій гуманізації
Харківський обласний благодійний фонд інноваційних знань, ідей та технологій гуманізації

Новини фонду

ХОБФІЗИТ гуманізації продовжує реалізацію соціальних проектів:
«Культурно-освітній центр формування соціально-активної творчої особистості» та «Ресурсний центр підготовки кадрів гуманістичної спрямованості».
Мета - створення банку інноваційних знань, складовими яких є: енергоінформаційний світогляд та технології гуманізації.
«Людина — не економічний фактор, не просте знаряддя, засіб досягнення мети, в ній самій закладена самостійна мета розвитку»

Конференція ЮНЕСКО, 1997р.

Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М.

ІННОВАЦІЙНА ОСОБЛИВІСТЬ УНІВЕРСАЛЬНОЇ КОМПЛЕКСНОЇ ЕНЕРГОІНФОРМАЦІЙНОЇ ТЕХНОЛОГІЇ «РОБОТА НАД СОБОЮ»

Основною технологією гуманізації свідомості людини на базі знань енергоінформаційного світогляду є універсальна комплексна енергоінформаційна технологія «Робота над собою». Провідним методом досягнення відновлення свідомості є зміна традиційного екстравертного (давньогрецького) типу мислення, спрямованого на зовнішній світ, на інтровертний – спрямований усередину з метою пізнання себе та зміни своєї суті (психіки свідомості). Освоєння технології здійснюється за шістьма етапами пізнання істини: усвідомлення, осмислення, розвиток, переконання, досконалість та ствердження. Відбувається це за допомогою постійного оновлення накопиченого досвіду в ментальній пам'яті на базі зміни якостей зі стану низьковібраційних до високовібраційних. Такий досвід необхідний людині для виконання нових життєвих вимог, які їй пред'являє саме життя з великою кількістю повсякденних змін, що наростають, у зовнішньому світі.

Дана технологія являється методологічною особливістю методу зміни мислення людини в процесі оновлення її свідомості, яка досягається в процесі постійної цілеспрямованої роботи над собою. Це забезпечує освоєння нових знань в результаті вирішення психологічних задач, що пропускаються через себе як особистий досвід. Освоюючи технологію шляхом зміни своєї суті, людина проходить комплексну соціальну реабілітацію особистості, переходить на рівень самовдосконалення, самовиховання і самоосвіти, розкриваючи справжній природний талант, який є у кожного і не залежить від біологічного віку [1Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ століття – Харків: ВД «Райдер», 2003. – 232 с., 2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с.].

Сучасна людина відповідно до Космічного закону причинно-наслідкового зв'язку за прагнення до комфорту життя платить здоров'ям, а за здоров'я – дискомфортом та проблемами. Отже, вона потребує освоєння інноваційних знань та технологій, які допоможуть їй внутрішньо змінювати себе, а через себе, вирішуючи свої життєві проблеми – змінювати зовнішній світ. Настав час, коли кожна людина здатна освоювати технологію «Робота над собою» з метою виходу на програму розвитку своєї свідомості. Розкриваючи духовно-моральний потенціал, вона стає соціально-активною творчою особистістю та новим Лідером.

Основні принципи енергоінформаційних технологій базуються на освоєнні знань енергоінформаційного світогляду шляхом формування нового типу мислення – Живого, творчого (інтровертного з ментальною логікою). Сама технологія «Робота над собою» є комплексною космічною універсальною технологією освоєння людиною необхідних знань за програмою її долі. Водночас вона виступає основною технологією поетапної гуманізації свідомості: розширення, оновлення та творчого управління її розвитком. Освоєння технології на етапах розширення та оновлення свідомості дозволяє формувати та розвивати матрицю нового ментального тіла (Енергомозок), яке забезпечує людині безперервність виховання та освіти протягом усього життя у стані свідомості «Я - Учень». [1Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ століття – Харків: ВД «Райдер», 2003. – 232 с., 2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с.].

До принципів, що відображають інноваційну спрямованість технології «Робота над собою», відносяться [2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 3Вершинін Г.Д, Міщенко В.А., Фісенко Н.П. Енергоінформаційні технології в освіті, науці та техніці. Фундаменталізація вищої технічної освіти - необхідна умова випуску конкурентних фахівців. Матеріали міжнародної науково-методичної конференції 11-13 квітня 2001 року. – Харків: НТУ «ХПІ», 2001. – 354 с., 4Вершиніна О.М., Мухіна Н.В. Роль еніознань у гуманізації науки, виховання та освіти як засобу формування нової суспільної свідомості // Наука, релігія, суспільство. - № 4, 2003, Донецький державний інститут штучного інтелекту Відділ у справах релігій Донецької обласної державної адміністрації ІПШІ. – Донецьк, 2003. – С. 203-208., 5Дзитиєв А. Закони мислення. - М: Видавництво Центр, 1997. - 108 с.]:

1. Принцип троїчності свідомості. Людина являється не лише біологічним тілом з мозком, як органом управління. Свідомість людини складається з тіл Духа, Душі та фізичного, будучи складною багаторівневою енергоінформаційною структурою. Свідомість - це особливий стан, властивий лише людині, у якому їй одночасно стає досяжним як зовнішній, так і власний внутрішній світ. Досліджувана енергоінформаційна структура - «Людина» споконвічно за змістом, за своєю природою є частиною «свідомості» Всесвіту, і сам Всесвіт являється «Свідомістю». Тому своєю свідомістю Людина, як субстанція нової фундаментальності, здатна пізнати таємничі глибини власної сутності або, як казали давні, «Пізнати саму себе».

2. Принцип ментальності та жертовності є одним з провідних, оскільки забезпечує процес зміни мислення та перехід свідомості на новий рівень пізнання за допомогою зречення та віддавання як старих напрацювань у галузі освоєних знань, так і якостей субособистості сутності хибного магнетичного центру. На базі зміни екстравертного (мозкового) мислення на інтровертне (ментальне) формуються гуманістичні життєві цінності, змінюється відношення до самої Людини та навколишнього світу - Природи (Всесвіту). Освоєння нового типу мислення здійснюється у кілька етапів з установкою на формування загального стану позитивного мислення через інтровертне, з наступним переходом на інтровертне з ментальною логікою. Робота над собою відбувається на основі мисленнєвої діяльності шляхом розкриття багатомірного та об'ємного змісту інформації, що дозволяє інтегральним методом синтезу та аналізу пропускати її в досвіді, трансформуючи у нове знання. Нові знання допомагають людині здійснити перехід зі стану свідомості несвідомого рівня в свідомий. Тому, освоюючи систему комплексної соціальної реабілітації свідомості у процесі енергоінформаційного обміну відповідно до Космічного закону жертви, вона виходить із стану егоїзму. А розвиток Енергомозку дозволяє формувати Живий, творчий тип мислення, Живі знання та Живі технології співтворчості. Людина розкриває духовний потенціал своєї свідомості на базі творчості як соціально-активна особистість та новий Лідер, формуючи у собі стан Мудреця та Творця свого Життя.

3. Принцип енергоінформаційного обміну. Весь навколишній нескінченний простір утворює енергоінформаційне поле Свідомості Всесвіту. Воно являє собою «матрьошку», кожен шар якої (локальне поле) ієрархічно взаємопроникає в простіші і складніші енергоінформаційні поля аж до центру Всесвіту = Творця. Ці поля є живими енергоінформаційними структурами, здатними отримувати інформацію, зберігати її, навчатися на раніше отриманій інформації, творити нову інформацію в собі і здійснювати необхідні дії як матеріальні рухи. Людина, як і все в навколишньому світі (Макрокосмі), є цілісною багатомірною енергоінформаційною структурою (Мікрокосмом) і повністю відповідає тим якостям, які властиві певним ієрархічним рівням енергоінформаційного поля Всесвіту [2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 6Інженер XXI століття : особистість і професіонал у світлі гуманізації та гуманітаризації вищої технічної освіти / За ред. М.Є. Добрускіна. - Харків: Рубікон, 1999. - 512 с.].

Енергоінформаційне поле Всесвіту присутнє скрізь і Людина своєю свідомістю, як енергоінформаційна структура, знаходиться в ньому, постійно здійснюючи енергоінформаційний о бмін на всіх рівнях взаємодії та по всьому спектру життєдіяльності. Енергомозок (мисляча матерія, що розвивається на основі матерії почуттів нового рівня), будучи новим органом пізнання, забезпечує свідомий вихід на контакт з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту. Енергоінформаційний обмін дозволяє отримувати всі необхідні знання для подальшого розвитку свідомості людини відповідно до програми її долі.

4. Принцип внутрішньої гармонії. Щоб увійти до творчого, свідомого стану свідомості, недостатньо просто мислити чи просто відчувати, переживати. У процесі мислетворчості необхідно здійснювати енергоінформаційні технологічні дії, якими «Я-напрацьоване» у нашій свідомості буде згармонізовано з «Я-природне» (програмне). Це стан, коли «Я» - свідомо знаю те, що знаю», «Я» - свідомо мислю те, що мислю», «Я» - свідомо говорю те, що думаю», «Я» - свідомо роблю те, що думаю і говорю» і так далі. Тому важливо вже на етапі розширення свідомості формувати стан гармонії шляхом технологічного розвитку тотожності «ДУМАЮ = ГОВОРЮ = РОБЛЮ». Вона спрямована на створення внутрішньої гармонії свідомості відповідно до її природної програми еволюції «Я». За дотримання цього принципу людина автоматично виходить у рівень гармонії з енергоінформаційним полем Всесвіту.

Це дуже важливий принцип, оскільки він показує єдність і цілісність у стані багатомірності всіх складових відповідно до вертикального стовбура свідомості. Коли людина починає досліджувати свій стан на дотримання цього принципу, вона бачить, що реально відбувається з нею на практиці: думає вона одне, каже інше, а робить третє. Дотримання цього принципу є одним з провідних на початковому етапі освоєння технології «Робота над собою», оскільки людина має отримати життєвий досвід, що підтверджує те, що думка матеріальна. Їй також необхідно одухотворити досвід минулих напрацювань та зрозуміти, що доля є матеріалізованою частиною життя свідомості як результат думок та дій людини. Часто вони не збігаються з тієї причини, що людина через гіпертрофовані якості Душі - «Я-Его» перебуває в стані ілюзій і приймає бажане за дійсне.

Відсутність тотожності говорить про необхідність гармонізації внутрішньої природи людини. Ця тотожність можлива лише на основі нашої природної істинної суті, ось чому задачі, які часто не вирішуються професіоналами, легко вирішуються дилетантами на основі несвідомого інтуїтивного прозріння. Вони кажуть, думають і роблять, не прив'язуючись до того, що про це думає соціум і як це виглядає збоку, не бояться інтелектуальної оцінки. Дилетанти що думають, те й кажуть. Такі «простаки» з чистими помислами, спрямованими на творення, автоматично формують у свідомості стан тотожності, тому здатні до нетрадиційного розв'язання будь-якої задачі (приклад – персонаж народної казки Іванка-дурник).

5. Принцип відкритості. Будь-яка взаємодія в соціумі вимагає від людини прийняття іншої, не такої, як у неї, точки зору з будь-якого питання. Інтровертний тип мислення дозволяє розвивати матерію почуттів (серцевий рівень, як стан «терпіння і смиренності») та нейтрально приймати інформацію протилежного бачення через ментальну роботу з нею для вироблення нового знання в умовах соціальної практики. Саме принцип відкритості на нову інформацію забезпечує перехід на освоєння технології «Робота над собою». Завдяки стану відкритості людина динамічно еволюціонує, вона технологічно входить у процес гуманізації свідомості через одухотворення раніше освоєних знань та на їх основі напрацьовує нові.

6. Принцип нейтральності. Кожна людина є індивідуальною свідомістю і у кожного – своя програма долі. Тому на рівні свідомого розвитку ніхто не має права іншій людині нав'язувати своє бачення, без запиту від неї втручатися в її програму. Якщо щось не подобається в її поглядах, на етапі усвідомлення та осмислення нової інформації чи процесу з нею, необхідно працювати тільки над собою, щоб розвивати у собі новий стан «Нейтральність». «Нейтральність» дозволяє прийняти іншого таким, яким він є, оскільки за програмою еволюції свідомості він має право на здобуття життєвого досвіду відповідно до своєї точки зору. На етапі розвитку з'являється здатність системно досліджувати якості, що не дозволяють створювати стан «нейтральності», і в процесі роботи над собою позбавлятися їх. Тому не можна квапити події, терміново приймати рішення, треба вміти брати паузу та працювати з інформацією лише інтровертним мисленням. Процес освоєння нових знань розвивається у часі за шістьма етапами пізнання істини, тому «у духовної людини термінових питань немає».

7. Принцип критичності. Знання людини за об'єктивними критеріями на істинність можуть виявитися відмінними від знань іншої людини на даний момент часу. Тому в момент вирішення психологічної задачі кожному необхідно бути самокритичним, працюючи над собою через розвиток матерії почуттів у стані Любові через смиренність та прийняття інформації на основі формування інтровертного мислення. Розкриття матерії почуттів дозволяє вийти у рівень контролю емоцій, віддавання гордині та марнославства, що забезпечує створення усвідомленого стану свідомості «Я – Учень» у процесі здобуття життєвого досвіду (справжнього знання).

8. Принцип самостійності заснований на зміні якостей свідомості та розвитку інтровертного мислення в процесі комплексної соціальної реабілітації. Це дозволяє людині розкривати духовно-творчу мотивацію до самовдосконалення. Об'єктивним критерієм такого стану є здатність здійснювати поетапну зміну свідомості шляхом систематизації та аналізу прожитого етапу навчання на базі освоєння технології усвідомленої інтуїції та інтровертного мислення з подальшим розвитком ментальної логіки.

За формою навчання стан «самостійності» - це етап виходу людини в точку роботи над собою «за рахунок себе» (перехід на ментальне вирішення завдань через розвиток матерії почуттів). Це початок етапу контролю емоцій, коли людина вчиться не обтяжувати інших своїми невирішеними проблемами, тобто любити себе своїми руками. На цьому етапі у неї розкривається здатність гармонійно взаємодіяти з іншими членами сім'ї чи колективу за космічною програмою розвитку (по совісті).

9. Принцип самодостатності реалізується шляхом оновлення свідомості. Забезпечується створенням системи знань для формування мережі послідовників у вигляді освоєння технології модульно-развиваючого навчання (етап вдосконалення і ствердження). На етапі освоєння нових видів діяльності даний технологічний принцип забезпечує гармонійний розвиток свідомості керівника та є об'єктивним критерієм виходу його у стан «Я – енергоінформаційна точка Всесвіту». Здійснюється усвідомлений вихід у рівень самовдосконалення, самовиховання та самоосвіти. Дослідження результатів роботи над собою дозволяє отримувати об'єктивні критерії духовно-творчого розвитку свідомості. Це свідома здатність підкорятися системі Духовної Ієрархії на основі формування спеціальних станів свідомості: «Устремління на пізнання», «Я – Учень» та інших.

10. Принцип спадкоємності знань. У процесі духовного зростання свідомості, коли в людині розкривається здатність ментально працювати з інформацією певного рівня відповідно до Космічного закону спадкоємності (закон магнетизму), до нього через енергоінформаційний контакт підводиться послідовник, з яким він у модулі формує стан свідомості «Я – Учень». Принцип реалізується у вигляді передачі послідовнику інформації як освоєного знання (життєвого досвіду). В основу взаємодії свідомостей закладено технологію науково-психологічного супроводу, що базується на системі модульно-розвиваючого навчання.

Видача та прийом інформації є частиною технологічного процесу роботи над собою. Кожен має індивідуальну програму розвитку свідомості, відмінну від іншого і реалізує себе відповідно до права свободи вибору. І умови для такої свободи йому мають надаватися. Тому не можна навчати іншого без його запиту, і тим більше вимагати від нього будь-яких дій відповідно до свого досвіду. Людина має здобути свій власний досвід (знання). У процесі навчання її свідомість змінюється, в результаті вона виходить у стан віри в нове знання, відкритість і готовність працювати над собою. Така зміна розкриває суть принципу спадкоємності знань, на підставі чого з'являється більш глибоке усвідомлення сенсу життя на Землі, що полягає у постійному оновленні свідомості.

11. Принцип гармонії із зовнішнім світом. Гармонійна взаємодія із зовнішнім світом залежить від здатності свідомості створювати внутрішній стан гармонії при освоєнні технології формування стану «Я - Учень» на базі зміни типу мислення. У разі соціальної практики, коли оточуючі нас не сприймають і не розуміють, необхідно шукати причину у собі та вирішувати поточні психологічні задачі. Результатом роботи над собою стає психічна зміна внутрішнього стану в якостях свідомості, що і виводить у новий рівень взаємовідносин із зовнішнім світом. На кожному новому етапі енергоінформаційного обміну формується новий рівень мотивації до оновлення та розвивається стан свідомості «Я – Учень». Духовне зростання забезпечується системою модульно-розвиваючого навчання через розвиток матерії почуттів у якості Любов-Знання та Мудрість. Реакція у відповідь людини, яка знаходиться в модулі (веденого), у вигляді прийняття інформації або досвіду від ведучого, є об'єктивним критерієм освоєння останнім знання на істинність.

Робота над собою забезпечує гармонійну взаємодію з навколишнім світом. Знання про справжню природу свідомості дозволяють не брати на себе не свої повноваження (вирішувати задачі інших), оскільки така «допомога» відкидатиметься і завдаватиме як енергетичного, так і інформаційного ударів. Енергоінформаційне поле, в яке включено свідомість, упорядковує, прибирає те, чого немає у її природній програмі еволюції. Завдання людини у світі проявитися діями відповідно до напрацьованого духовного потенціалу свідомості, тобто відповідно до програми її долі, а не за бажаннями і амбіціями. Якщо завищена самооцінка, якщо людина живе емоціями і почуттями, тоді вона обов'язково потрапляє під дію Космічного закону причинно-наслідкового зв'язку і виявляється «не там» і «не в той час», що не тільки створює додаткові проблеми, а й в цілому може загрожувати її життю. Тому важливо вчитися контролювати свої бажання (свідомо «хочу» переводити в «треба») шляхом освоєння інтровертного мислення та, розвиваючи внутрішню гармонію, ставати гармонійним із зовнішнім світом.

12. Принцип Духовної Ієрархії відповідає принципу цілісності, єдності, багатомірності та об'ємності енергоінформаційної структури Всесвіту та Людини. Вихід у такий стан здійснюється за дотримання принципу Духовної Ієрархії на базі розвитку ментального тіла свідомості шляхом освоєння десяти універсальних станів свідомості та технології «Читання енергоінформаційної мови Душі».

Дотримання Духовної Ієрархії є обов'язковою умовою при освоєнні технології «Робота над собою» у процесі навчання за програмою формування колективної свідомості. Тільки через колективну свідомість будується ланцюг Ієрархії, і лише колективна свідомість здатна керувати структуруванням зовнішнього простору в цілісності його рівнів та гармонії взаємодії. Ієрархія - це система енергоінформаційного обміну свідомостей, де кожна з них за своїм внутрішнім духовно-творчим потенціалом здатна структурувати той зовнішній простір, який відповідає рівню її психічної енергії - напрацьованим знанням.

Для формування стану свідомості Духовної Ієрархії потрібно:

  1. Усвідомлена необхідність «навчання протягом усього життя».
  2. Освоєння нової фізики віри (знання закону енергоінформаційного обміну на основі єдності, цілісності, об'ємності та багатомірності Свідомостей Людини та Всесвіту).
  3. Підкорення вектору еволюції свідомостей (віра в ідею Духа).
  4. Свідоме «материнство», що розвивається шляхом освоєння Космічного закону Жертви. Це духовний шлях виконання програми своєї життєвої місії, що ґрунтується на віддаванні якостей та зреченні від прив'язок (оновлення свідомості) та створює умови ментального зростання через творчу дію.
  5. Усвідомлена інтуїція, що розкриває стан наукового дослідника, коли думка перетворюється на ментальну дію і стає життєдайною.
  6. Усвідомлена необхідність внутрішньої свободи (відкритість, гнучкість, простота та мудрість) на основі контролю бажань сутності хибного магнетичного центру.
  7. Новий рівень матерії почуттів у якості Любові-Знання на основі станів «Смиренність та Прийняття».
  8. Усвідомлена необхідність мотиваційного підпорядкування променю еволюції як прагнення гуманістичного вектора розвитку за допомогою енергоінформаційного обміну з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту.
  9. Системність у підготовці послідовників шляхом освоєння енергоінформаційних технологій науково-психологічного супроводу за системою модульно-розвиваючого навчання в умовах соціальної практики.

Етапи освоєння технології «Робота над собою» розкриваються на базі дослідження рівнів формування духовних тіл відповідно до вертикального зростання стовбура свідомості людини. Розглядаючи еволюцію свідомості протягом усієї людської історії, можна побачити, що ця технологія використовувалася давно. Вона має свої особливості залежно від рівнів розвитку свідомості та спрямована:

  • у рівні інстинкту - на енергетичний захист та забезпечення життя фізичного тіла за допомогою освоєння людиною природних технологій у стані нерозривної єдності з полем Всесвіту;
  • у рівні емоцій - на захист роду (племені, сім'ї) шляхом забезпечення через фізичну працю потреб фізичного тіла на базі формування астральних якостей Душі;
  • у рівні релігійного пізнання - на розвиток матерії почуттів шляхом прийняття духовних заповідей завдяки формуванню християнських цінностей в астральних якостях Любові на особистісно-сімейному рівні пізнання через освоєння земельних та початкових індустріальних технологій;
  • у рівні наукового пізнання - на розвиток земного інтелектуального потенціалу у свідомості людини колективного рівня шляхом освоєння нею наукових знань, технологій індустріального суспільства на базі системного, логічного мислення;
  • в інтуїтивному рівні - на розвиток інтелектуальних почуттів та емоцій (енергетичних центрів інтуїтивної Душі) через освоєння на особистісному рівні технологій інтуїтивної творчості в галузі мистецтва через формування образного мислення;
  • у рівні творчого наукового пізнання - на зростання земного інтелекту на базі несвідомої інтуїції в вигляді отримання енергії та інформації, що використовуються в розвитку науково-технічного прогресу (етап освоєння інформації та інформаційних технологій).

Як бачимо, до теперішнього часу, на всіх етапах еволюції свідомості відповідно до програми долі, людина розвивала духовні тіла в якості астрального та інтуїтивного рівнів і на їх основі - ментальне тіло (функціональні схеми мозкової пам'яті та логічного мислення).

У рівні переходу на освоєння знань енергоінформаційного світогляду технологія «Робота над собою» спрямована на формування системного та цілісного бачення світу через творчу діяльність з використанням енергоінформаційних технологій (гуманізації) за допомогою синтезу наукових знань та освоєних духовних практик: поєднання науки та релігії свідомістю людини - етап наукової духовності.

У процесі свідомої соціальної реабілітації технологія забезпечує єдність здобуття теоретичного та практичного знання, спрямована на зміну психічних якостей, життєвих цінностей людини шляхом формування інтровертного мислення з ментальною логікою. За допомогою розв'язання психологічних задач розвивається гармонійни стан, що дозволяє вийти на етап освоєння позитивного мислення з урахуванням психічного стану Любов-Знання до себе, і до життя загалом. Людина навчається розуміти суть дискомфортів, переводити їх у стан психологічних задач та у процесі їх вирішення своєчасно отримувати необхідну енергію та інформацію відповідно до програми своєї долі. Розвиток духовно-творчих якостей забезпечує оновлення свідомості у вигляді зміни життєвих цінностей. Стан усвідомленої інтуїції та інтровертного мислення з ментальною логікою дозволяють у соціальній практиці будь-яку інформацію трансформувати у нове знання. На цьому етапі через свідомість йде динамічне одухотворення (гуманізація) знань минулих напрацювань, людина навчається Життю за Космічними Законами в єдності енергоінформаційного обміну з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту шляхом освоєння нової фізики віри на базі Живого, творчого мислення [2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 6Інженер XXI століття : особистість і професіонал у світлі гуманізації та гуманітаризації вищої технічної освіти / За ред. М.Є. Добрускіна. - Харків: Рубікон, 1999. - 512 с., 7Мухіна Н.В. Екологія мислення – основа здорового способу життя. Етичні та духовні аспекти розвитку людини та суспільства. Матеріали VII Міжнародного форуму 25-26 травня 2007 р., м. Київ/Київ: Національний технічний університет України «КПІ», Інститут планетарного синтезу (Женева), Комітет з етики та гуманітарної експертизи, Рада громадських організацій України. 2007. - 50 с.]. Нове знання є знанням більш глибокої фундаментальності, оскільки вироблено у процесі переходу свідомості у стан космічної людини.

Отже, суттю вирішення психологічних задач є освоєння інформації не за формою, а за енергоінформаційним змістом на основі трансформації її в досвід - знання. Інноваційність процесу освоєння технології характеризується еволюцією психіки людини шляхом якісного оновлення духовних тіл через самовдосконалення, самовиховання та самоосвіту, що забезпечують їй перехід із рівня індивідуалізму (розуміння) до рівня творчого розвитку особистості (знання).

Окремими конструктами універсальної комплексної технології «Робота над собою» являються технології:

  • «Формування інтровертного типу мислення»;
  • «Зміна стану свідомості «7 – «О»;
  • «Формування стану свідомості «нейтральність»;
  • «Формування універсальних станів свідомості»;
  • «Переведення проблеми в психологічну задачу»;
  • «Дискомфорт як стан творчості та пізнання істини»;
  • «Формування стану свідомості «Я – Учень»;
  • «Читання енергоінформаційної мови Душі»;
  • «Коригування підсвідомості»;
  • «Формування стану покаяння та подяки»;
  • «Розвиток усвідомленої інтуїції»;
  • «Формування духовно-творчої мотивації на основі нової фізики віри»;
  • «Робота з інформацією»;
  • «Соціальна реабілітація свідомості»;
  • «Формування мислячої матерії почуттів»;
  • «Формування інтровертного мислення з ментальною логікою»;
  • «Формування енергоінформаційного обміну з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту»;
  • «Програма Душі без програми мозку»;
  • «Виведення інформації відхилення від норми»;
  • «Модульно-розвиваюче навчання»;
  • «Ведення науково-психологічного щоденника»;
  • «Формування стану дослідника своєї свідомості»;
  • «Отримання критерію, що підтверджує знання на істинність»;
  • «Науково-психологічний супровід»;
  • «Інноваційний здоровий спосіб життя».

Технології, які модульно включаються за вектором духовного сходження в технологію «Робота над собою», дозволяють цілісно формувати систему контролю та управління розвитком свідомості через освоєння інноваційних знань на базі критеріїв, що підтверджують їхню істинність. Вони виявляються шляхом дослідження приросту знань у процесі активної творчої діяльності, та відображають позитивні зміни психічного та фізичного здоров'я людини у часі (у динаміці – порівняння себе у теперішньому з минулим).

Оскільки освоєння технології «Робота над собою» вимагає від людини напруги Духу в процесі вирішення психологічних задач, обов'язковою умовою на етапі розширення та оновлення свідомості є необхідність її науково-психологічного супроводу за системою модульно-розвиваючого навчання. Практика освоєння енергоінформаційних технологій показала, що як на етапі входження в навчання, так і в процесі освоєння знань за шістьма етапами пізнання істини, необхідно враховувати готовність людини до духовного оновлення свідомості (жертовності в якостях Душі), а також наявність потенціалу інтелектуальних здібностей до формування нового типу мислення [2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 5Дзитиєв А. Закони мислення. - М: Видавництво Центр, 1997. - 108 с., 7Мухіна Н.В. Екологія мислення – основа здорового способу життя. Етичні та духовні аспекти розвитку людини та суспільства. Матеріали VII Міжнародного форуму 25-26 травня 2007 р., м. Київ/Київ: Національний технічний університет України «КПІ», Інститут планетарного синтезу (Женева), Комітет з етики та гуманітарної експертизи, Рада громадських організацій України. 2007. - 50 с.].

Залежно від напрацьованого духовного досвіду у свідомості людини процес освоєння нею енергоінформаційних технологій може здійснюватись по-різному. У першому варіанті - на базі раніше напрацьованих і нині вже гіпертрофованих якостей сутності хибного магнетичного центру, коли проявляється можливість інтуїтивно (штучно) отримувати енергію та інформацію «від програми». У другому варіанті – шляхом усвідомленого освоєння технології «Робота над собою» з метою оновлення свідомості через отримання енергії та інформації у процесі вирішення психологічних задач. У цьому випадку вона за рахунок розкриття власного потенціалу розвиває духовно-творчий (ментальний) стан відповідно до програми долі, відкриваючи канал енергоінформаційного обміну як «Я - Учень». [2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с.].

У першому варіанті свідомість розвивається неусвідомлено і вписує в підсвідомість отримуваний життєвий досвід на базі цінностей і життєвого інтересу, орієнтованих на самоствердження в зовнішньому світі за допомогою використання природного потенціалу «від програми» у вигляді інтелектуальної та енергетичної харизми та професійного досвіду, що напрацьовується в діяльності через розвиток образного мислення. Особливістю свідомості з таким духовним потенціалом є те, що перехід у новий рівень здійснюється на етапі розширення свідомості та вимагає зростання ментального (мислячого) тіла у вигляді розвитку функціональних схем інтуїтивної Душі та мозку як стану розуму (пам'яті). Формується системне інтелектуальне знання по шести етапам пізнання істини з урахуванням розкриття матерії почуттів православного рівня (серця). Паралельно йде освоєння інтровертного типу мислення (на етапі усвідомлення та осмислення) шляхом приросту науково-духовних знань, їх інституціалізації та проходження соціальної реабілітації в стані «вимушеного устремління» шляхом роботи з гіпертрофованими якостями Душі (гординею та марнославством). І тут у процесі науково-психологічного супроводу дуже важливою є допомога викладача-консультанта з метою своєчасного переходу з етапу теоретичного освоєння інформації в умови поєднання теорії з практикою. Це забезпечує вихід свідомості на програму формування «від себе» стану духовно-творчої мотивації та зростання матриці Енергомозку на базі розвитку системного мислення та ментальної логіки. Надалі, на етапі «розвиток і переконання» свідомість оновлюється в якостях, перебуваючи в стані напруги Духу через еволюцію Душі на основі духовно-творчої мотивації до пізнання себе і через себе - навколишнього світу. У процесі проведення багаторічних науково-дослідних робіт у галузі освоєння технології «Робота над собою» виявлено закономірність, що на етапі переходу з «розширення» свідомості до «оновлення» йде вихід із системи навчання тих учнів, які не можуть усвідомлено змінювати якості Душі та працювати з субособистостями сутності хибного магнетичного центру. Неготовність свідомості до оновлення заснована на відсутності об'ємно розвиненої матерії почуттів у станах свідомості: «терпіння», «смиренність» та «прийняття» на етапі роботи з інформацією. Отже, вони не мають духовного потенціалу до переходу на інтровертне мислення з ментальною логікою. Тобто, такі свідомості ще не можуть увійти в етап «розвиток і переконання» через відсутність здатності до формування на колективно-суспільному рівні внутрішньої духовно-творчої мотивації через зміну якостей свідомості. Тому вони переходять на самостійне освоєння інноваційних знань та технологій у практиці особистісно-сімейного рівня для формування стану мотивації (віри) на освоєння знань енергоінформаційного світогляду на рівні інтелектуальної духовності.

У другому варіанті свідомість людини розвивається у стані напруги Духу через освоєння знань нового світогляду шляхом вирішення психологічних задач у процесі коригування якостей підсвідомості (напрацювання минулого досвіду по вертикальному стовбуру свідомості) та соціальної реабілітації свідомості у стані «тут і зараз» (у просторі та у часі). Науково-психологічний супровід, заснований на системі модульно-розвиваючого навчання, спрямований на надання допомоги у формуванні інтровертного мислення з ментальною логікою. Ведучий у модулі раніше отримав необхідні знання в процесі соціальної реабілітації того ж спектра якостей свідомості, що і у веденого, і тому здатний показати йому напрямок на отримання нового досвіду у вирішенні життєвих задач та виявлення причинно-наслідкового зв'язку через розвиток ментального мислення.

Оскільки предметом дослідження є свідомість, то першочерговою задачою є формування системи знань про справжню природу свідомості на базі розкриття в собі духовного потенціалу космічного інтелекту (Розуму). Стати дослідником та об'єктом дослідження одночасно (учнем школи під назвою Життя) можливо лише у науково-духовній практиці соціального життя. Стан істинного дослідника природи, здатного проникнути в глибини свідомості на базі роботи над собою, розкривається в процесі постійного вивчення своїх станів шляхом опису їх за допомогою проведення ментального структурування життєвого досвіду. І тому виникає потреба у веденні науково-психологічного щоденника. На основі знань енергоінформаційного світогляду слово «щоденник» означає: вникнути в те, що лежить «на дні», тобто тягтися до джерел справжнього знання. Історія ведення щоденників починалася з написання листів філософського та професійного змісту своїм однодумцям. Шляхом системного та об'ємного структурування інформації зростав духовно-інтелектуальний потенціал свідомості, формувалася матриця ментального тіла Душі у рівні земного інтелекту на базі прагматичного та раціонального мислення як інструменту розвитку пам'яті розуму та логіки розуму. Таким чином, формувався початковий стан інтелекту. Сьогодні ведення щоденника – це технологія освоєння еніопсихології як науки про системний розвиток свідомості у практиці соціальної творчості, коли у процесі духовного вдосконалення освоюється знання рівня Космічного Розуму.

Ведення науково-дослідного щоденника є методикою розкриття духовно-творчого потенціалу свідомості людини та становлення її морального початку як особистості. Робота із щоденником допомагає структурувати інформацію через виявлення енергоінформаційної суті задач, психологічно працювати над зміною якостей свідомості. Ця дослідницька робота є процесом ментального розвитку на основі формування системності свідомості шляхом синтезу та аналізу інформації, виявлення закономірності та повторюваності прожитого досвіду відповідно до дії Космічного закону причинно-наслідкового зв'язку, а також отримання об'єктивних критеріїв на істинність знання. Робота з щоденником на етапі оновлення свідомості дозволяє своєчасно досліджувати якості субособистостей своєї внутрішньої сутності хибного магнетичного центру і тому є ефективним методом психоаналізу. Ведення щоденника допомагає системно освоювати знання енергоінформаційного світогляду та технологій гуманізації, «пізнавати себе» та виконувати свою життєву місію [2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 8Трефелева О.В., Ващенко В.В. Цілісна людина як частина енергоінформаційної системи Всесвіту. На порозі нового дня: актуальні моделі освіти та здоров'я: Матеріали другої Міжнародної науково-практичної конференції. 31 травня – 1 червня 2002 р. Київ. С. 73-74.].

Технологія «Робота над собою» забезпечує свідомість істинною інформацією, енергією та оптимально необхідними життєвими ресурсами. На новій фундаментальній основі працюють біокомп'ютерні та психотронні технології, практичне використання яких на благо людства починається з переходом людини до рівня духовно-творчого та науково-технологічного управління розвитком її свідомості (брейнп'ютера) [2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 8Трефелева О.В., Ващенко В.В. Цілісна людина як частина енергоінформаційної системи Всесвіту. На порозі нового дня: актуальні моделі освіти та здоров'я: Матеріали другої Міжнародної науково-практичної конференції. 31 травня – 1 червня 2002 р. Київ. С. 73-74., 9Трефелєва О.В., Гаврилова Л. В.,Ткачук Л. Л. Духовне зцілення як сотворчість. На порозі нової доби: актуальні моделі освіти та здоров’я: Матеріали другої Міжнародної науково-практичної конференції. 31 травня - 1 червня 2002 р. Київ. С.75-76]. На основі цього працює ідея безмедикаментозного лікування, реалізація якої здійснюється шляхом виведення інформації відхилення від норми за всіма енергоінформаційними тілами свідомості людини. Оновлюючи якості своєї свідомості, вона поступово позбавляється накопичених хронічних захворювань і формує стійкий імунітет як до існуючих захворювань, так і до новостворених [2Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с., 9Трефелєва О.В., Гаврилова Л. В.,Ткачук Л. Л. Духовне зцілення як сотворчість. На порозі нової доби: актуальні моделі освіти та здоров’я: Матеріали другої Міжнародної науково-практичної конференції. 31 травня - 1 червня 2002 р. Київ. С.75-76, 10Вершиніна О.М. Духовність як життєдайна сила природи. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. – 253 с.].

Таким чином, освоєння технології «Робота над собою» у процесі енергоінформаційної трансформації свідомості виводить людину на самовдосконалення, самовиховання та самоосвіту. Інноваційна особливість технології полягає у формуванні свідомості людини нової психокультури на базі знань енергоінформаційного світогляду шляхом освоєння системи модульно-розвиваючого навчання. Це дозволяє ведучому і веденому в модулі одночасно духовно вдосконалюватися в стані «Я - Учень», оновлювати свідомість у процесі співтворчості на базі енергоінформаційного обміну з більш розвиненими життєвими просторами Всесвіту та творчо змінювати навколишній світ.

Інформаційні джерела:

  1. Вершинін Г.Д., Вершиніна О.М. Інноваційні парадигми суспільної думки ХХІ століття – Харків: ВД «Райдер», 2003. – 232 с.
  2. Вершиніна О.М. Безперервне виховання та гуманізація у системі освіти - суть соціально-економічного та духовного відродження суспільства. Концепція / Монографія. Х., «Регіон-інформ», 2004 - 432 с.
  3. Вершинін Г.Д, Міщенко В.А., Фісенко Н.П. Енергоінформаційні технології в освіті, науці та техніці. Фундаменталізація вищої технічної освіти - необхідна умова випуску конкурентних фахівців. Матеріали міжнародної науково-методичної конференції 11-13 квітня 2001 року. – Харків: НТУ «ХПІ», 2001. – 354 с.
  4. Вершиніна О.М., Мухіна Н.В. Роль еніознань у гуманізації науки, виховання та освіти як засобу формування нової суспільної свідомості // Наука, релігія, суспільство. - № 4, 2003, Донецький державний інститут штучного інтелекту Відділ у справах релігій Донецької обласної державної адміністрації ІПШІ. – Донецьк, 2003. – С. 203-208.
  5. Дзитиєв А. Закони мислення. - М: Видавництво Центр, 1997. - 108 с.
  6. Інженер XXI століття : особистість і професіонал у світлі гуманізації та гуманітаризації вищої технічної освіти / За ред. М.Є. Добрускіна. - Харків: Рубікон, 1999. - 512 с.
  7. Мухіна Н.В. Екологія мислення – основа здорового способу життя. Етичні та духовні аспекти розвитку людини та суспільства. Матеріали VII Міжнародного форуму 25-26 травня 2007 р., м. Київ/Київ: Національний технічний університет України «КПІ», Інститут планетарного синтезу (Женева), Комітет з етики та гуманітарної експертизи, Рада громадських організацій України. 2007. - 50 с.
  8. Трефелева О.В., Ващенко В.В. Цілісна людина як частина енергоінформаційної системи Всесвіту. На порозі нового дня: актуальні моделі освіти та здоров'я: Матеріали другої Міжнародної науково-практичної конференції. 31 травня – 1 червня 2002 р. Київ. С. 73-74.
  9. Трефелєва О.В., Гаврилова Л. В.,Ткачук Л. Л. Духовне зцілення як сотворчість. На порозі нової доби: актуальні моделі освіти та здоров’я: Матеріали другої Міжнародної науково-практичної конференції. 31 травня - 1 червня 2002 р. Київ. С.75-76
  10. Вершиніна О.М. Духовність як життєдайна сила природи. Сучасні проблеми науки та освіти. Матеріали 12-ї міжнародної міждисциплінарної науково-практичної конференції 27 квітня – 09 травня 2012 р., м. Євпаторія / Харків: Українська Асоціація «Жінки у науці та освіті», Харківський національний університет Імені В.М. Каразіна. 2012. – 253 с.